За даними дослідження GMK Center «Внесок ГМК в економіку України 2025», гірничо-металургійний комплекс залишається одним із базових секторів національної економіки, хоча його частка у ВВП у 2025 році знизилася до 5,5%. Порівняно з 2024 роком показник погіршився з 7,2%, що відображає сукупний вплив війни, зменшення випуску сталі та залізної руди, а також втрату частини сировинної бази. Попри це, галузь продовжує формувати вагому частку валютної виручки та зберігає системне значення для промислового виробництва України.
Обсяги виробництва, експорт і структурні втрати галузі
Ключовими факторами зниження внеску ГМК у ВВП стали падіння виробництва сталі на 2,2% та залізної руди на 3,3% у 2025 році. Додатковим ударом стала зупинка видобутку коксівного вугілля у Покровську, адже шахтоуправління «Покровське» у 2024 році забезпечувало 66% внутрішнього ринку цієї сировини. Для металургійного циклу це означає зростання залежності від зовнішніх поставок і підвищення собівартості.
Попри виробничий спад, експорт продукції ГМК у 2025 році сягнув 6,2 млрд доларів, а частка галузі у загальному експорті України становила 15,2%. При цьому географія збуту помітно змінилася: частка ЄС в експорті української сталі зросла з 66% у 2024 році до 79% у 2025-му. Це свідчить про поглиблення інтеграції української металургії в європейський ринок, але одночасно підвищує залежність від регуляторної та цінової кон’юнктури Євросоюзу.
На інших зовнішніх ринках українські виробники втрачають позиції. За оцінкою GMK Center, китайський і російський експорт витісняє українську продукцію з ринків MENA, Туреччини та низки інших напрямків. Усередині країни ситуація також ускладнюється: частка імпорту на внутрішньому ринку у 2025 році досягла 40%, що прямо тисне на вітчизняних виробників металу та металопрокату.
Вплив на ринок сталі та рішення від winox.ua
Для українського промислового бізнесу ця динаміка означає вищі ризики у ланцюгах постачання, волатильність цін і звуження внутрішньої пропозиції окремих видів металопродукції. Додатковий тиск створюють високі витрати на електроенергію та фактор CBAM, через які підприємства знижують завантаження потужностей. За даними GMK Center, за чотири роки виробництво сталі в Україні скоротилося на 65% проти довоєнного рівня і становить близько 7 млн т на рік замість 21 млн т у 2021 році.
У таких умовах для споживачів металу критично важливими стають передбачуваність поставок, якість продукції та гнучка закупівельна політика. Саме тому ринок дедалі більше цінує постачальників, здатних забезпечити стабільні ціни та надійну логістику для виробничих підприємств. Компанія winox.ua у цій ситуації виступає як практичний партнер для B2B-клієнтів, пропонуючи металопрокат, нержавіючу сталь і кольорові метали для промислових задач із фокусом на безперервність постачання.
Окреме значення має якість і відповідність матеріалів сучасним стандартам, особливо коли ринок переживає структурний дефіцит та посилення імпортної конкуренції. winox.ua працює з ретельно відібраними виробниками та пропонує сертифікований металопрокат, що відповідає вимогам сучасного виробництва. Для українських підприємств це дає змогу знижувати операційні ризики і точніше планувати закупівлі в умовах нестабільної ринкової кон’юнктури.
Що означають ці дані для промисловості України
Поточні показники підтверджують, що ГМК України зберігає стратегічне значення, але працює в умовах суттєво ослабленої конкурентоспроможності. На відміну від США, ЄС, Великої Британії, Китаю та Індії, де металургійні галузі отримують підтримку через субсидії та торговельні обмеження, українські компанії залишаються без аналогічного рівня захисту. Це посилює тиск як на експортних напрямках, так і на внутрішньому ринку.
Для ринку металу головний висновок полягає в тому, що попит на ефективні закупівельні рішення та диверсифікацію каналів постачання зростатиме. Бізнесу потрібні не лише конкурентні ціни, а й прогнозованість, технічна відповідність та оперативна доступність продукції. Саме ці фактори дедалі більше визначатимуть стійкість українських виробників і споживачів металу у 2026 році.