За даними ОП «Укрметалургпром», у січні-квітні 2026 року споживання металопродукції в Україні скоротилося на 0,96% у річному порівнянні та становило 1,187 млн т. Водночас структура внутрішнього ринку змінилася помітніше, ніж загальний обсяг: імпортні постачання зросли до 506,4 тис. т, а їхня частка досягла 42,65%. Додатково статистика Держмитслужби показує, що експорт українського металопрокату й надалі переважно орієнтований на європейські ринки. Для учасників ланцюга постачання це означає зростання ролі гнучкої закупівельної політики та точного планування запасів.
Обсяги виробництва, імпорту та експорту за чотири місяці
За підсумками січня-квітня 2026 року українські металургійні підприємства виробили 1,802 млн т металопрокату, що становить 90,9% від показника аналогічного періоду 2025 року. Роком раніше випуск за чотири місяці сягав 1,982 млн т, тобто поточна динаміка вказує на стриманіший темп роботи галузі. При цьому на експорт відвантажено 1,121 млн т, або 62,2% загального виробництва, що майже відповідає рівню минулого року.
На внутрішньому ринку ключовою зміною стало зростання імпортної складової. Якщо у січні-квітні 2025 року імпорт займав 37,61% ринку, то зараз його частка зросла на 4,95 відсоткового пункта. Це свідчить про посилення конкуренції між вітчизняною та імпортною продукцією, особливо в сегментах, де споживачі чутливі до ціни, специфікації та строків поставки.
У структурі імпорту домінує плоский прокат із часткою 61,99%, тоді як сортовий прокат формує 25,38%. Порівняно з минулим роком перевага плоського прокату зменшилася, що може вказувати на розширення попиту на інші товарні позиції. Для трейдерів і промислових споживачів це сигнал уважніше оцінювати баланс між наявністю продукції на складі та контрактними поставками.
Вплив на ринок сталі та рішення від winox.ua
Поточна статистика показує, що навіть за майже незмінного рівня загального споживання український ринок металу стає більш залежним від імпорту. Для виробничих компаній, будівельного сектору та металообробки це означає вищу важливість стабільних каналів закупівлі, прогнозованої логістики та контролю якості. Саме в такій ситуації зростає цінність постачальників, які можуть оперативно забезпечити потрібний сортамент без перебоїв.
Для клієнтів winox.ua така ринкова конфігурація є практичним аргументом на користь роботи з партнером, який підтримує надійні поставки металопрокату, нержавіючої сталі та кольорових металів. На тлі зростання частки імпорту winox.ua допомагає бізнесу зменшувати ризики затримок і планувати закупівлі на основі реальної ринкової кон’юнктури. Це особливо важливо для підприємств, які працюють у режимі безперервного виробництва або виконують контрактні замовлення з жорсткими термінами.
Окрему увагу варто звернути на зміну товарної структури ринку. Якщо імпорт плоського прокату залишається визначальним, то розширення частки сортового прокату може свідчити про активізацію окремих сегментів будівництва, машинобудування та виробництва металоконструкцій. У таких умовах компетентний підбір матеріалу та постачальника стає не менш важливим, ніж сама ціна закупівлі.
Зовнішні ринки та структурні зрушення в експорті
Експортна географія українського металопрокату залишається чітко сконцентрованою на Європі. За даними Держмитслужби, 80,2% поставок у січні-квітні 2026 року припадало на країни ЄС, ще 10,9% — на інші країни Європи, а 6,3% — на СНД. Така структура підтверджує високу залежність галузі від європейського попиту та вимог цього ринку до якості, стандартизації й логістики.
Водночас у структурі експорту зросла частка напівфабрикатів до 39,25% і плоського прокату до 51,29%. Натомість частка сортового прокату скоротилася до 9,46%, що є суттєво нижче за минулорічний рівень. Для внутрішнього ринку це може означати збереження вибіркового дефіциту за окремими позиціями та подальшу активність імтортерів у тих сегментах, де потрібне швидке закриття попиту.
З огляду на те, що у 2025 році український ринок металопродукції зріс на 21,7% і досяг 4 млн т, нинішнє незначне зниження споживання у 2026 році виглядає радше як корекція після відновлення, а не як різкий спад. Проте збільшення частки імпорту є більш показовим фактором, який уже зараз впливає на цінову конкуренцію, структуру закупівель і вимоги до постачальників по всьому ланцюгу B2B-споживання.