За розрахунками GMK Center на основі даних Державної митної служби, металургійні підприємства України за підсумками січня–квітня 2026 року скоротили імпорт коксу та напівкоксу на 2,1% у річному вимірі — до 251,32 тис. т. Водночас витрати на імпорт цієї сировини зросли на 5,7% р./р. і досягли $87,65 млн, що свідчить про збереження цінового тиску на ланцюг виробництва чавуну та сталі. Для галузі це показовий індикатор поточної сировинної забезпеченості в умовах структурного дефіциту внутрішніх потужностей.
Структура постачань і динаміка імпорту
Майже весь імпортований за чотири місяці обсяг припадає на польську продукцію — 246,19 тис. т, що на 9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Ще 3,06 тис. т надійшло з Чехії, що незначно менше, ніж торік. Така концентрація поставок означає високу залежність українських металургів від одного ключового зовнішнього напрямку, що підвищує чутливість до цінових і логістичних змін.
У квітні 2026 року імпорт коксу зріс на 35,3% у річному порівнянні, але скоротився на 12,3% відносно березня — до 59,9 тис. т. Вартість квітневих закупівель становила $20,67 млн: це на 38,8% більше р./р., але на 14,7% менше м./м. Отже, ринок демонструє змішану динаміку: попри короткострокове коригування місячних обсягів, у річному вимірі імпортна складова залишається дорогою для виробників.
Довгостроковий контекст також залишається складним. У 2013–2024 роках видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу — майже на 85%. Значна частина шахт і коксохімічних активів залишилася на тимчасово неконтрольованих територіях, що обмежує можливості швидкого відновлення внутрішньої сировинної бази.
Вплив на ринок сталі та рішення від winox.ua
Для підтримки поточного рівня випуску, який оцінюється приблизно у 6,5 млн т сталі конвертерним і мартенівським способом та 1,3 млн т товарного чавуну, Україні потрібно близько 3,2 млн т коксу на рік. За оцінками GMK Center, ще у 2024 році до 20% цієї потреби покривалося імпортом. Це означає, що будь-які коливання в постачаннях коксу прямо впливають на собівартість металопродукції, ритмічність виплавки та цінову політику на промисловому ринку.
Для споживачів металу в Україні такі сигнали важливі не лише з погляду металургійної статистики, а й для планування закупівель. Коли сировинні витрати виробників зростають, бізнесу потрібні передбачувані канали забезпечення металом і прозорі умови роботи з постачальником. У цьому контексті winox.ua допомагає клієнтам зберігати стабільність закупівель, забезпечуючи надійні поставки металопрокату, нержавіючої сталі та кольорових металів для виробничих і інфраструктурних проєктів.
Ринкова ситуація також підтверджує важливість диверсифікації джерел сировини. На початку квітня 2025 року в Україну прибуло перше судно з коксівним вугіллям зі США, зафрахтоване групою «Метінвест», із вантажем 80 тис. т від United Coal Company. Такі поставки демонструють, що галузь активно шукає нові логістичні рішення, однак залежність від імпортної сировини й надалі залишатиметься одним із ключових факторів ризику для металургії.
Що це означає для промислових споживачів
Поточне скорочення імпорту коксу не означає автоматичного зниження напруги на ринку. Навпаки, зростання загальних витрат на закупівлі показує, що ціновий тиск у металургійному ланцюгу зберігається, а отже може впливати на комерційні умови в сегментах сталі, чавуну та готового прокату. Для промислових компаній це сигнал активніше планувати потреби в матеріалах і формувати запаси з урахуванням ринкової волатильності.
Нагадаємо, що за підсумками 2025 року Україна імпортувала 700,65 тис. т коксу й напівкоксу, що на 5,9% більше, ніж роком раніше. Основний обсяг також забезпечила Польща, тоді як менші партії надходили з Індонезії та Чехії. Отже, у 2026 році ринок залишається в межах тієї самої моделі: зовнішні поставки критично важливі для стабільної роботи металургії, а контроль за закупівельними витратами стає одним із головних завдань для всей промислової екосистеми.