За повідомленням «Урядового кур’єра», Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розпочинає антидемпінгове розслідування щодо імпорту в Україну плоского прокату з вуглецевої сталі з покриттям походженням із Туреччини, В’єтнаму, Південної Кореї та Індії. Рішення МКМТ від 22 травня 2026 року набуває чинності з дня опублікування, тобто 26 травня. Підставою стали скарги українських виробників, а також звіт і висновки Мінекономіки за результатами антидемпінгової процедури.
Що саме перевіряє МКМТ
Предметом розслідування є плоский прокат із вуглецевої сталі з покриттям за кодами 7210 70, 7210 90 та 7212 40 згідно з УКТ ЗЕД. Водночас із переліку виключено плоский прокат із вуглецевої сталі, покритий оловом, за кодом 7210 70 10 00. За висновками комісії, у скарзі наведено достатньо обґрунтованих доказів того, що імпорт із зазначених країн міг здійснюватися за демпінговими цінами.
МКМТ також вказує, що демпінгова маржа не може вважатися мінімальною, а обсяги імпорту — незначними у розумінні законодавства. За матеріалами скарги, у 2022–2024 роках постачання такої продукції зросло в 4,5 раза в абсолютному вимірі. Відносно українського виробництва імпорт збільшився вдвічі, а відносно споживання — у 2,5 раза. Це створює підстави для оцінки можливого негативного впливу на національних виробників сталі з покриттям.
Вплив на ринок сталі та постачання для промисловості
Ключовим ризиком для внутрішнього ринку є не лише зростання обсягів імпорту, а й ціновий тиск. У матеріалах справи зазначається, що середньозважені ціни імпортної продукції з Туреччини, В’єтнаму, Південної Кореї та Індії мали тенденцію до зниження. Із 2023 року вони були суттєво нижчими за середню ціну подібної продукції українських заявників, що могло стримувати природне зростання цін на внутрішньому ринку.
Для підприємств, які використовують металопрокат у виробництві, така ситуація означає необхідність уважніше планувати закупівлі та перевіряти походження продукції. У періоди торговельних розслідувань можливі зміни в цінових пропозиціях, умовах контрактів і логістиці поставок. Саме тому winox.ua фокусується на надійних каналах постачання, роботі із сертифікованим металопрокатом і прозорих умовах для промислових клієнтів. Такий підхід допомагає бізнесу знижувати ризики, коли ринок реагує на регуляторні рішення та зміну імпортного балансу.
Чому розслідування є частиною ширшого захисту ринку
За оцінкою GMK Center, це розслідування варто розглядати як елемент ширшої стратегії захисту українського ринку сталі в умовах нарощування імпортного тиску. Туреччина, Індія, Південна Корея та В’єтнам є значними виробниками сталі з розвиненою експортною орієнтацією. На глобальному рівні ринки сталі залишаються перенасиченими, тому експортери активніше шукають нові напрями збуту. Український ринок у такій ситуації стає чутливим до продукції, що надходить за нижчими цінами.
Додатковим чинником є зміна торговельних умов у ЄС, які впливають на український експорт і посилюють потребу в захисті внутрішнього виробника. У березні Україна вже розпочала антидемпінгове розслідування щодо імпорту прутків і кутиків із Туреччини. Тепер фокус переноситься на прокат із покриттям, який широко використовується в будівництві, машинобудуванні, виробництві металоконструкцій та інших промислових сегментах. Якщо факти демпінгу підтвердяться, результатом можуть стати спеціальні торговельні заходи для вирівнювання конкурентних умов.
Подальші процедурні кроки
Мінекономіки протягом 30 днів від дати публікації повідомлення здійснює реєстрацію зацікавлених сторін і розглядає вимоги щодо проведення слухань. Упродовж 60 днів відомство приймає письмові коментарі та додаткову інформацію. Це дає імпортерам, виробникам, споживачам і галузевим асоціаціям можливість надати власну позицію та дані щодо стану ринку. Остаточні висновки розслідування визначатимуть, чи будуть запроваджені антидемпінгові мита або інші заходи торговельного захисту.