Як повідомляє президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков із посиланням на офіційний лист Комітету з питань сталі ОЕСР, у середині березня організація визнала номінальні сталеплавильні потужності України на рівні 8 млн т на рік. Це суттєве коригування порівняно з раніше фіксованими 38,7 млн т має не лише статистичне, а й практичне значення для зовнішньоторговельних переговорів, зокрема щодо обмежень ЄС та механізму CBAM. Для міжнародних партнерів оновлені дані точніше відображають реальний стан української металургії після втрати та руйнування низки підприємств.
Що змінилося в оцінці виробничої бази України
Номінальна сталеплавильна потужність є базовим індикатором для глобального ринку сталі, оскільки показує теоретичний річний обсяг виплавки за повного завантаження агрегатів. Саме на цей показник орієнтуються міжнародні інституції, коли аналізують надлишкові потужності, торговельні дисбаланси та ризики демпінгу. За даними, наведеними в матеріалі, у 2013 році потужності України оцінювалися у 42,5 млн т на рік, після 2014 року вони скоротилися до 25,3 млн т, а після повномасштабного вторгнення — до 16,2 млн т. Із цього обсягу близько 8,2 млн т фактично виведені з експлуатації та не можуть бути відновлені без масштабних інвестицій, тому реальний показник зараз становить 8 млн т.
На тлі виробництва 7,4 млн т у 2025 році рівень завантаження українських потужностей досягає 92-93%, що значно вище за середньосвітовий показник у 76%. Це важливо в дискусії про надлишкові потужності, адже попередня завищена оцінка створювала хибне враження, ніби Україна здатна швидко й різко наростити випуск сталі. У результаті торговельні партнери могли використовувати ці цифри як додаткове обґрунтування для захисних заходів. Оновлення статистики з боку ОЕСР зменшує простір для таких трактувань.
Вплив на ринок сталі та рішення від winox.ua
Корекція оцінки ОЕСР важлива не лише для великих виробників, а й для всього ланцюга постачання металопродукції. Коли міжнародні регулятори та покупці отримують більш точне уявлення про реальні можливості української металургії, це позитивно впливає на переговорні позиції експортерів, умови торгівлі та прогнозованість ринку. Для компаній, що закуповують металопрокат для виробництва, будівництва та машинобудування, прозорість галузевих даних напряму пов'язана з плануванням контрактів, логістики та запасів. У таких умовах winox.ua як постачальник металопрокату, нержавіючої сталі та кольорових металів забезпечує бізнесу надійні поставки й професійну підтримку в роботі з ринком, який залишається чутливим до зовнішньоторговельних рішень.
Окреме значення це має в контексті цінових коливань і регуляторного тиску, спричинених глобальною темою надлишкових потужностей. За наведеними оцінками, у 2026 році обсяг надлишкових сталеплавильних потужностей у світі становить близько 630 млн т, а у 2027 році може зрости до 720 млн т. Такий дисбаланс тисне на ціни, посилює конкуренцію та впливає на рішення щодо торговельного захисту. Для українських споживачів металу це означає потребу працювати з постачальниками, які можуть гарантувати стабільність асортименту, якість продукції та передбачуваність комерційних умов.
Чому це важливо для переговорів з ЄС і CBAM
Завищена оцінка сталеплавильних потужностей України раніше створювала для країни репутаційний і переговорний ризик. У практиці ЄС питання глобального надлишку потужностей прямо пов'язане із застосуванням захисних інструментів, а також із ширшим підходом до регулювання імпорту вуглецевоємної продукції. Якщо офіційна статистика показує великий розрив між потужностями та фактичним випуском, це може трактуватися як потенціал для різкого збільшення експорту. Саме тому приведення цифр у відповідність до реальності є важливим кроком для української позиції в діалозі з Єврокомісією та іншими торговельними партнерами.
Оновлення даних ОЕСР також має значення в контексті CBAM, де для українських компаній критично важливі не лише екологічні параметри, а й загальна рамка сприйняття галузі в Європі. Чим точніше міжнародні інституції розуміють фактичний масштаб українського виробництва, тим сильнішою є аргументація щодо необхідності збалансованого підходу до обмежень і перехідних механізмів. Для ринку це сигнал про поступове відновлення коректної міжнародної оцінки української металургії. А для промислових споживачів і трейдерів — підстава уважніше стежити за тим, як статистичні рішення трансформуються у торговельну політику та умови постачання металопродукції.
