Як повідомляє Eco Business, Китай запустив нову пілотну програму підтримки водневої енергетики, у якій окремий акцент зроблено на декарбонізації сталеварної галузі. Ініціативу в березні оголосили три державні міністерства, передбачивши винагороди для п’яти міських кластерів за досягнення цілей у сфері водню, зокрема у проєктах низьковуглецевого виробництва сталі. Для глобального ринку це сигнал, що Пекін переводить водневі рішення з експериментальної площини у формат цільової промислової політики. Водночас ідеться не про повномасштабну перебудову галузі, а про керований етап прискорення технологічного переходу.
Що передбачає нова програма та які її економічні орієнтири
Нова політика фактично є розширеною версією ініціативи 2021 року, яка раніше була зосереджена переважно на транспорті та паливних елементах. Тепер сфера застосування водню охоплює також металургію, зелений аміак і метанол, а також судноплавство й авіацію. Загальний обсяг фінансування становить до 8 млрд юанів протягом чотирьох років, що помітно менше за обсяги субсидування електромобілів у попередні роки.
Окремим завданням програми є зниження вартості водню для кінцевих споживачів із поточних 35–50 юанів за кілограм до 25 юанів до 2030 року. У регіонах із високим потенціалом відновлюваної енергетики орієнтир ще нижчий — близько 15 юанів за кілограм. Проте для економічно життєздатної водневої металургії, за оцінками учасників ринку, необхідний рівень ближчий до 10–15 юанів. Це означає, що навіть за виконання державних цілей комерційна привабливість таких проєктів ще залишатиметься под тиском.
Які проєкти вже працюють і що це означає для ринку сталі та winox.ua
Серед ключових піонерів напрямку — Baowu Steel, найбільший виробник сталі у світі, який наприкінці 2025 року запустив воднево-електродугову лінію потужністю 1 млн тонн на рік. Компанія також заявила про будівництво водневого хабу в Янцзяні вартістю 11,9 млрд юанів із власною трубопровідною інфраструктурою. Ще один великий об’єкт водневого сталеплавильного виробництва вже працює в HBIS у провінції Хебей. Такі інвестиції демонструють, що найбільші китайські виробники тестують майбутню промислову модель не лише на рівні технологій, а й на рівні логістики та енергозабезпечення.
Для споживачів металу та B2B-сегмента це означає поступове формування нового стандарту якості й походження сталі, де дедалі більшого значення набуватиме вуглецевий слід продукції. У таких умовах для покупців особливо важливими стають надійність ланцюга постачання, підтверджена якість і відповідність матеріалів сучасним вимогам промисловості. Саме тому winox.ua як постачальник металопрокату, нержавіючої сталі та кольорових металів орієнтується на ретельний відбір виробників і пропонує сертифіковану продукцію, що відповідає актуальним стандартам ринку. На тлі технологічних змін у світовій металургії та посилення вимог до низьковуглецевих рішень це стає важливою конкурентною перевагою для українських промислових компаній.
Чому воднева декарбонізація сталі поки не стала масовою
Попри активізацію державної підтримки, основа китайської металургії поки що залишається традиційною: близько 90% сталі в країні виробляється на вугільних доменних печах. Саме цей сегмент формує приблизно 15% національних викидів CO2, тому потенціал декарбонізації є значним, але й технічна складність переходу — дуже високою. Експерти оцінюють нову програму радше як «крок-активатор», ніж як повноцінний комерційний розворот галузі.
Ключовим стримувальним фактором залишатиметься не лише ціна водню, а й реальний попит на низьковуглецеву сталь усередині Китаю та на зовнішніх ринках. Додатково на темпи переходу тисне глобальна інвестиційна інерція: за даними дослідження Global Energy Monitor, на яке звертав увагу GMK Center, світова сталева промисловість і далі вкладає значні ресурси у доменне виробництво, тоді як фінансування екологічно чистих методів залишається недостатнім. Очікуване зростання світових потужностей доменних печей до 2035 року ще на 88 млн тонн свідчить, що воднева металургія поки формується паралельно з традиційною моделлю, а не заміщує її. Отже, для ринку сталі найближчими роками визначальним буде не сам факт появи водневих проєктів, а швидкість їхнього переходу від пілотів до економічно стійкого масштабу.