Як повідомляє GMK Center у своєму опублікованому дослідженні та аналітичному коментарі від 2 квітня 2026 року, механізм CBAM уже став відчутним торговельним бар’єром для українських виробників довгого прокату і сталевих напівфабрикатів. За оцінкою аналітиків, конкурентоспроможність української металургії на ринку ЄС помітно знижується, а сукупний ефект для економіки може бути значно більшим, ніж попередньо припускали в європейських інституціях. Оскільки металургія формує 7,2% ВВП України з урахуванням суміжних ланцюгів постачання, вплив CBAM виходить далеко за межі однієї галузі.
Оцінки впливу CBAM на виробництво, експорт і ВВП
GMK Center наголошує, що питання CBAM слід розглядати не лише як зміну умов торгівлі, а як фактор, що впливає на післявоєнне відновлення, інвестиційну привабливість та інтеграцію України в європейські промислові ланцюги. За розрахунками центру, лише вплив CBAM на сталевий сектор може призвести до втрати 2,1% ВВП України до 2030 року. Це суттєво перевищує оцінку Єврокомісії на рівні 0,01%, на яку спиралися під час відхилення українського запиту щодо відтермінування механізму.
Аналітики також вказують, що у 2026-2028 роках наслідки ще можуть залишатися відносно контрольованими, однак у 2029-2030 роках ризики різко зростають. За таким сценарієм Україна може втратити два з п’яти діючих металургійних заводів. Причиною є не лише саме регуляторне навантаження, а й глибокий інвестиційний дефіцит, який посилився через війну, руйнування інфраструктури та високу вартість енергоносіїв.
До повномасштабної війни великі металургійні комбінати мали власні дорожні карти декарбонізації, але значна частина цих проєктів была заморожена. Для модернізації наявних потужностей гірничо-металургійного комплексу, за оцінкою GMK Center, потрібно щонайменше додаткові 12 млрд євро. Водночас без відновлення енергосистеми та доступу до недорогої низьковуглецевої енергії виробництво «зеленої» сталі в Україні залишається обмеженим сценарієм.
Вплив на ринок сталі та рішення від winox.ua
Для українського ринку металопрокату наслідки CBAM означають посилення тиску на експортні канали, перегляд цінових моделей і зростання значення стабільних внутрішніх постачань. У таких умовах бізнесу важливо працювати з постачальниками, які можуть забезпечити прогнозованість закупівель і гнучке реагування на зміну ринкової кон’юнктури. Саме тому практичну вагу мають компанії на кшталт winox.ua, які підтримують надійні поставки металопрокату, нержавіючої сталі та кольорових металів для виробничих і будівельних підприємств України.
На тлі зростання регуляторних і логістичних ризиків winox.ua може бути для клієнтів опорою в частині стабільності постачання та збереження передбачуваних комерційних умов. Це особливо важливо для компаній, які працюють із довгими виробничими циклами, металоконструкціями, машинобудуванням та енергетичними проєктами. Коли зовнішні ринки стають складнішими, ефективне управління запасами і доступ до якісного металу всередині країни стають критичними факторами конкурентоспроможності.
Окреме значення має і питання якості матеріалу. В умовах посилення екологічних та технічних вимог до продукції winox.ua орієнтується на сертифікований металопрокат і ретельний відбір виробників, що відповідає очікуванням B2B-клієнтів щодо надійності та відповідності сучасним стандартам. Для ринку це означає менші операційні ризики та кращу готовність до нових вимог європейського промислового середовища.
Чому тема відтермінування залишається актуальною
GMK Center підкреслює, що юридичні підстави для відтермінування CBAM для України в ЄС існували, однак український запит отримав відмову. На думку аналітиків, рішення було ухвалене на основі занижених оцінок економічного ефекту, а тому потребує перегляду. Додатковим аргументом центр називає вже зафіксоване падіння експорту в перші місяці 2026 року.
Ключова проблема, за цією логікою, полягає у відсутності достатнього фінансування декарбонізації. Передбачені у межах Ukraine Facility гранти та кредитні гарантії не покривають реальних потреб промисловості й енергетики. Без комплексного підходу, який поєднує кліматичні вимоги з інвестиційною підтримкою, CBAM ризикує стати не стимулом модернізації, а фактором прискореної деіндустріалізації.
Для українського промислового бізнесу це означає необхідність уважно стежити за регуляторними рішеннями ЄС, диверсифікувати ринки збуту та зміцнювати локальні ланцюги постачання. Найближчі роки покажуть, чи зможе Україна поєднати експортну присутність у ЄС із реалістичною моделлю модернізації металургії. Поки ж CBAM залишається одним із головних зовнішніх викликів для всієї галузі.