Назад до блогу

CBAM, квоти ЄС та імпортний тиск посилюють ризики для сталі

Українська металургія стикається з потрійним тиском: CBAM, скороченням квот ЄС і демпінговим імпортом. Для промислового бізнесу це означає вищі торговельні ризики, потенційну втрату експортних ринків і потребу в надійних каналах постачання металопродукції.

Як повідомляють галузеві спікери та ОП «Укрметалургпром» під час конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», українська металургія входить у період різкого посилення зовнішніх і внутрішніх торговельних ризиків. Ключовими викликами названо механізм CBAM, скорочення імпортних квот ЄС на сталь, а також тиск дешевого імпорту на внутрішньому ринку. За оцінками учасників ринку, без політичного рішення щодо особливого режиму для України європейський напрямок збуту може суттєво звузитися вже в найближчі роки.

Що саме змінюється для українського сталевого експорту

Найближчим системним викликом залишається CBAM. За словами віцепрем’єр-міністра Тараса Качки, рішення щодо торгівлі за фактичними викидами може бути знайдено протягом 1–1,5 місяця, однак питання відтермінування або окремого підходу для України поки не має чіткої відповіді. Це створює невизначеність для виробників, які працюють на європейський ринок.

Другий фактор тиску — нові квоти ЄС, що набудуть чинності з 1 липня. Загальний обсяг безмитного імпорту сталі обмежується до 18,3 млн т на рік, що на 47% менше порівняно з квотами 2024 року. Понадквотний імпорт і частина товарів поза квотами підпадатимуть під 50-відсоткове мито, що істотно погіршує економіку постачань.

Для України заявлене скорочення виглядає особливо чутливим: квота знижується на 70% — до 713 тис. т проти фактичного експорту до ЄС на рівні 2,65 млн т у 2025 році. У галузі вважають, що такий розрив може коштувати країні до €1 млрд експортної виручки. Навіть якщо Єврокомісія частково пом’якшить обмеження, доступ до ринку, ймовірно, все одно буде значно вужчим, ніж у 2023–2025 роках.

Вплив на ринок металу та рішення від winox.ua

Для українського ринку це означає не лише ризики падіння експорті, а й посилення конкуренції всередині країни. За даними ОП «Укрметалургпром», у 2025 році імпорт металопрокату зріс на 31,2%, а частка імпорту в структурі металоспоживання досягла 40,1%, що стало максимальним показником за час незалежності. Додатковий тиск формують постачання з Туреччини та Китаю, зокрема продукції, виготовленої із російської сировини зі значним дисконтом.

У таких умовах для промислових споживачів критично важливими стають передбачуваність закупівель, якість продукції та стабільність ланцюгів постачання. Саме тому winox.ua як постачальник металопрокату, нержавіючої сталі та кольорових металів зберігає актуальність для бізнесу, який потребує надійних і прозорих закупівельних рішень. На тлі ринкової турбулентності компанія допомагає клієнтам планувати поставки більш прогнозовано та працювати з сертифікованою продукцією для виробничих і будівельних завдань.

Окремо важливо, що ринок дедалі сильніше реагує не лише на ціну, а й на походження металу та відповідність вимогам європейських стандартів. Для B2B-замовників це підвищує значення перевірених каналів закупівлі, де є зрозуміла специфікація, документальний супровід і контроль якості. У цьому контексті winox.ua виступає логічним партнером для підприємств, які мінімізують ризики в умовах змін торговельної політики.

Чому захист внутрішнього ринку не вирішує проблему повністю

Попри запуск кількох антидемпінгових розслідувань щодо труб, прутків, кутиків і прокату з покриттям, учасники ринку наголошують: цього недостатньо для компенсації втрати зовнішніх ринків. Українські виробники паралельно стикаються з високими цінами на електроенергію і газ, дорогою логістикою, кадровим дефіцитом та воєнними ризиками. У підсумку собівартість продукції зростає, а конкурентоспроможність знижується.

Галузь також наполягає на більш жорсткому підході до імпорту продукції, виготовленої з російської металургійної сировини. На думку експертів, інструменти, побудовані на принципі країни походження, могли б бути ефективнішими за класичні антидемпінгові процедури, які потребують тривалого збору доказів. Водночас інституційні можливості держави для моніторингу ланцюгів постачання поки залишаються обмеженими.

Загальний висновок ринку залишається жорстким: часткові компроміси з боку ЄС не знімають системної загрози для української металургії. Якщо питання CBAM, квот і внутрішнього захисту не буде вирішене комплексно, до 2030 року галузь може втратити значну частину експортного потенціалу. Для промислового бізнесу це сигнал уважно переглядати закупівельні стратегії, диверсифікувати постачання та працювати лише з перевіреними постачальниками металопродукції.

steel-exportcbammetal-industrytrade-policyindustrial-news